Повага – це щире визнання чиїхось чеснот

Я погоджуюсь із тим, що повага – це щире визнання чиїхось чеснот. Із самого дитинства нам кажуть, що треба поважати старших. А повага приходить тільки тоді, коли людина робить гарні справи. Така особистість ніколи не зрадить і не оббреше. Вона не дасть хибних свідчень ні за які матеріальні блага, а навпаки буде відстоювати твою честь до останнього. Поважаюча себе людина завжди прийде на допомогу у скрутну хвилину та підтримає.

У художніх творах письменники прославляли героїв, яких варто поважати, які мають честь і совість. Тому це дозволяє читачу зробити висновки для свого подальшого життя.

Яскравим прикладом може слугувати батько головної героїні роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» - Гордій Чурай. Його образ ми бачимо у спогадах і думках Марусі. Саме життя батька вона вважає гідним пам’яті та поваги. Гордій запам’ятався всій Полтаві своїми бойовими звитягами та козацькою щирістю. Тому люди його поважали.

Треба пам’ятати своїх батьків, які все своє життя віддали для твого щастя. Тому ми поважаємо їх за ті безсонні ночі, коли були маленьким, ті турботи та переживання, які їм прийшлося пережити, виховуючи тебе.

Наприклад, я дуже поважаю своїх батьків. Адже без їхньої підтримки я би не змогла досягти того, що маю зараз. Вони допомагають мені здолати перепони, які трапляються на моєму шляху. Я знаю, що вони ніколи не покинуть мене у складних ситуаціях, а навпаки допоможуть їх розв’язати якнайшвидше.

Отже, повагу треба заробити. Неможливо нічого не робити для того, щоб стати прикладом для когось та бути поважною людиною.