Бережи честь замолоду

Я погоджуюсь із тим, що честь треба берегти замолоду. Честь і совість завжди були потрібні в нашому нелегкому житті. Якби люди їх не мали, то страшно подумати, що було б із людством. Без совісті і честі людський рід давно б згас. Я переконана, що совість — це внутрішній голос справжньої людини; голос, контролюючий наші думки, вчинки та справи.

У художніх творах письменники прославляли героїв, що мають честь і совість. Тому що це дозволяло читачам робити висновки для свого подальшого життя.

Яскравим прикладом може слугувати герой роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» - Яким Сомко. Коли Кирило Тур прийшов до нього з пропозицією залишитися замість нього у в’язниці, Сомко відмовився. Тим самим він не поступився своїми принципами й зберіг честь.

Слово «честь» мимоволі асоціюється з поняттям «офіцер». Тому що одразу згадуються сполучення: «честь маю», «людина честі», «віддати честь».

Згадуються герої роману М. О. Булгакова «Біла гвардія».  Для них честь, совість, військовий борг і лицарське відношення до жінки — невигубні вічні поняття. На частку головного героя випадають найбільш болісні переживання й сумніви. Але він залишається вірний собі й своїм принципам, він дорожить офіцерською честю й намагається її не втратити. Олексій Турбін - щирий офіцер, який думає насамперед не про себе й навіть не про інших, а про Батьківщину та про свою честь.

Отже, честь, як життєвий талісман, що допомагає переборювати суворі життєві випробування. Будемо сподіватися, що відродяться колишні поняття честі та шляхетності. Тоді кожна людина зможе з гордістю сказати: «Честь маю!».