Слово – це бумеранг

Я погоджуюсь із тим, що слово – це бумеранг. Воно може бути нагородою або покаранням, зброєю або засобом захисту. Одне тільки слово може збудити в людини відчай, а може навпаки підбадьорити, надихнути, повернути до життя. Якщо ми побажаємо комусь доброго дня або здоров’я, то й у нас самих день пройде добре.

Бумеранг – це зброя, яка завжди повертається до свого господаря. Так само і слово,сказане людиною, повертається до неї. Тому треба слідкувати за тим, що ти кажеш. Адже, як каже народна мудрість: «Слово не горобець – вилетить не впіймаєш.»

Прикладом може слугувати Максим Гримач з однойменного оповідання Марка Вовчка. Він сказав своїй дочці Катрі, що видасть заміж її тільки за вільного козака. Але вона покохала кріпака Семена. Пам’ятаючи слова батька вона не могла одружитися з коханим і тому чекала поки він стане вільним. Цьому не судилося справдитися, тому що Семен загинув. Катря не змогла пережити цього та вкоротила собі вік. Батькові слова повернулися до нього бумерангом. Він втратив свою доньку.

 Наприклад, коли у моїх друзів трапляється щось погане, я завжди знаходжу потрібні слова підтримки. Я ніколи не чекала від них нічого взамін. Але коли мені знадобилась їх підтримка, вони знайшли слова, якими підняли мій настрій.

Отже, перш ніж щось казати треба добряче подумати над тим, що збираєшся сказати. Адже слово може бути як зброєю так і ліками.